Основні функції страхування

     Вчення про страхування виконує пять основних функцій:

     1. Як складова системи економічних наук в досліджених поняттях, категоріях, явищах, закономірностях відображає страхову діяльність суспільства, тобто виконує теоретико-пізнавальну функцію.

     2. Досліджена система знань щодо страхування слугує засобом

отримання нових знань, визначення перспектив розвитку страхових відносин, тобто виконує методологічну функцію.

     3. Застосування результатів досліджень щодо страхування в практичній діяльності страхових фондів, компаній свідчить про те, що страхування виконує практичну (прагматичну з точки зору раціоналізації практичної діяльності) функцію.

     4. Набута система знань сприяє усвідомленню економічних засад розвитку людства, тобто виконує функцію виховання мас, наближення їх свідомості до досягнутого рівня економічного мислення.

     5. Як дійсно наукове вчення, воно перевіряє часом доречність та зміст використання набутих знань, відстоює науковий підхід до раціоналізації практичної діяльності та свідомості мас, тобто виконує наукову функцію.

     З погляду на поділ економічних вчень за підходом до розгляду економічних процесів та явищ (історичний, функціональний, економіко-математичний, територіально-галузевий) страхування в першу чергу виконує функцію відображення системи перерозподільчих відносин і в цьому сенсі має специфічні, повязані з ризиковим характером суспільного виробництва функції, а саме, набута система знань дозволяє:

     - за науковим обґрунтуванням перерозподіляти ризик втрат, тобто виконує ризикову функцію перерозподілу наявного спільного продукту (або його грошового виразу) серед учасників страхування;

     - формувати науково обґрунтовані резерви страхових виплат, тобто виконує функцію формування страхових резервів;

     - унеможливлювати страхові випадки шляхом фінансування запобіжних заходів, тобто виконує превентивну функцію;

     - інвестувати вільні (обгрунтовано) страхові резерви у розвиток перспективних галузей, тобто виконує інвестиційну функцію.

     З погляду на рух матеріального носія страхових відносин - грошей - страхування виконує розподільчу (за джерелами формування та напрямами використання страхових резервів), контрольну (за цільовим використанням), аналітичну (за своєчасністю та ефективністю використання) та інші функції, притаманні системі перерозподільчих відносин в цілому.

     Нова якість, яку отримує застрахований продукт визначає роль страхування в економіці, а саме, воно:

     1. Надає впевненості в поверненні непередбачуваних витрат.

     2. Слугує джерелом запобіжних щодо страхових подій заходів.

     3. Дає змогу оптимізувати склад та структуру ресурсів, які зарезервовано на ліквідацію можливих наслідків страхових подій.

     4. Забезпечує раціональне формування й використання фондів для здійснення соціальних програм

     5. Стає джерелом інвестування високоприбуткових напрямків розвитку економіки.