Системний підхід в управлінні

     Системний підхід в управлінні, окрім того, включає раціональне поєднання функцій управління соціально-економічним розвитком регіону як по вертикалі так і по горизонталі.

     Вертикальне регулювання передбачає знаходження оптимальних форм взаємодії регіону з центральними органами державної влади, міністерствами та відомствами за умови збереження достатньої самостійності регіонів у вирішенні проблем їх соціально-економічного розвитку.

     Горизонтальне регулювання означає налагодження взаємовигідних стосунків з іншими регіонами країни, участь у виконанні загальнонаціональних та міжрегіональних соціально-економічних програмах, взаємне погодження дій представниками органів регіонального управління при реалізації комплексних проектів.

     Вертикальна та горизонтальна регіональна регуляторна політика складається з ряду наступних регуляторних дій: економічне, соціальне, адміністративне регулювання, дерегулювання.

     Економічне регулювання впливає на поведінку суб'єкта господарювання при прийнятті ним рішень у сфері виробничої діяльності (регулювання підприємницької діяльності, регіональна цінова політика, дотримання антимонопольного законодавства тощо). Методи економічного регулювання визначають структуру господарського комплексу регіону, динаміку виробництва, обміну, розподілу та споживання через систему інструментів та важелів.      

     Соціальне регулювання впливає на утворення фондів соціального страхування, соціального захисту людини, а також на формування загальнодержавних та регіональних фондів, необхідних для відтворення трудового потенціалу і забезпечення соціального суспільного розвитку. Соціальне регулювання передбачає встановлення стандартів та регулювальних правил у сфері освіти, охорони здоровя, соціального захисту населення, охорони праці та захисту навколишнього середовища.

     Адміністративне регулювання класифікують як таке, що визначає порядок, перелік та кількість управлінських процедур при реалізації того чи іншого заходу, який здійснюється суб'єктами регіонального соціально-економічного регулювання.

     У комплексі всі ці заходи складають регіональну регуляторну політику, метою якої є досягнення попередньо поставлених показників соціально-економічного розвитку регіону. У випадку, якщо темпи досягнення цих показників є незадовільними, необхідно застосувати політику дерегулювання.

     Дерегулювання означає перегляд або скасування певних видів регуляцій, що стосуються економічної діяльності суб'єктів господарювання в регіоні. Надмірна зарегульованість обмежує конкуренцію, ефективність та мобільність використання ресурсів, сприяє розвитку тіньового сектора економіки.