Словарь терминов

право на самоврядування у визначених межах, надане законом (Конституцією) частині державної території Автономна територіальна одиниця самостійно вирішує питання, віднесені до її компетенції центральною владою

зниження собівартості виробництва одиниці продукції внаслідок його територіальної концентрації в одному пункті (промисловому центрі, промисловому вузлі тощо). В регіональній науці існує також поняття від'ємної агломераційної економії -збитки, зумовлені концентрацією виробництва у великих містах і агломераціях населених пунктів внаслідок зростання вартості життя, цін на землю, транспортних витрат, а також витрат на попередження забруднення довкілля.

залучена суспільством до сільськогосподарського виробництва частина навколишнього природного середовища, що у функціональному відношенні зберігає особливості речовинно-енергетичного обміну природних екосистем, але територіальне прив'язана до агроландшафтів

складова частина державної території, яка утворюється відповідно до системи територіального устрою.

поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (краї, області, провінції, штати, департаменти, губернії, волості, райони та ін.), на основі якого створюються і діють органи державної влади і управління на місцях В Україні такими частинами є області, райони, міста, райони в містах, села, селища, Автономна Республіка Крим. Адміністративно-територіальний устрій будь-якої держави зумовлений її соціальною природою, традиціями історичного розвитку, завданням і метою органів влади.

збалансування (вирівнювання) доходів і витрат як по вертикалі, так і по горизонталі бюджетної системи Вирівнювання бюджетної системи по вертикалі означає збалансування доходів і витрат державного бюджету з одного боку, і місцевих бюджетів на всіх рівнях управління (області, районів, міст районів у містах, сіл, селищ) - з другого Вирівнювання бюджетної системи по горизонталі означає збалансування доходів і витрат між «бідними» і «багатими» територіями

компетенція органів влади адміністративно - територіальних одиниць щодо складання, затвердження і виконання відповідних місцевих бюджетів

макроекономічний показник статистики народного господарства, який розраховується як сукупна вартість кінцевої продукції підприємств, галузей матеріального виробництва і сфери послуг, що знаходяться на території країни. Він включає споживчі товари, валові приватні інвестиції, урядові закупівлі товарів і послуг. ВВП - сукупний доход, вироблений на території країни, в т.ч. і тих підприємств, які належать іноземним власникам.

сукупність видів, в яких можуть бути здійснені інвестиції, зокрема іноземна валюта, будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи), виражені у конвертованій валюті; грошові вимоги і права на вимоги виконання договірних зобов'язань.

просторові відносини між виробничими підприємствами, об'єднаннями, а також між групами підприємств і об'єднань, галузей виробництва в межах територіальних одиниць різного рангу (одиниць адміністративно-територіального поділу, економічних районів, країн, крупних регіонів і т.д.). Виробничо-територіальні зв'язки формуються в процесі розвитку географічного поділу праці. Включають обмін різноманітними видами сировини, палива, обладнання, напівфабрикатів, готових промислових виробів, сільськогосподарської продукції в процесі відтворення: проявляються головним чином у вигляді потоків вантажів між центрами виробництва і районами споживання

капіталовкладення фірм у закупівлю майна, устаткування, будівництво, збільшення запасів.

суспільство з відкритою економікою, в якому принцип демократизму перенесено в економічну і соціальну систему. Яскравою ознакою відкритості є "прозорість" економіки, інформації, кордонів.

процес збереження в часі і просторі конкретно історичної міри даного населення, його кількості та якісного складу

управління, що спрямовується на вирішення основного завдання галузі - задоволення потреб економіки в окремих видах продукції, робіт і послуг

одиниці територіальної диференціації розвитку окремих галузей. Галузеві райони виділяються за допомогою економічних показників, що характеризують окрему галузь, наприклад, промислові, сільськогосподарські, транспортні, інфраструктури райони

галузі, які відзначаються високою нау- комісткістю і складною технологією. Їх виділяють в статистиці 00Н. Сюди відносять електротехнічну і електронну промисловість, виробництво промислових і наукових приладів, деякі галузі машинобудування і хімічної промисловості, авіаракетну промисловість, виробництво обчислювальної техніки

сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують в системі територіального поділу праці

просторова адреса об'єкту, що характеризує його зв'язок з найближчим географічним оточенням і просторове відношення до інших об'єктів

просторова диференціація трудової діяльності в процесі розвитку суспільства, яка проявляється у виробничій спеціалізації окремих економічно взаємопов'язаних територіальних утворень різного таксономічного рангу (країн, районів, центрів), в розвитку міжрайонної (міжнародної) кооперації, обміну спеціалізованою продукцією і послугами

складний земний планетний простір, розташований на конкретній території, який розвивається в часі і охоплює всі сфери географічної оболонки: літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу і соціосферу. В основі сучасного комплексно-інтегрованого підходу до розуміння сутності географічного простору лежить визнання тісного зв'язку просторового аспекту з часовим, або про просторово-часову структуру географічного простору-часу

географічний принцип, який вимагає обов'язкового співвідношення локальних, регіональних, національних, континентальних і зональних та інших часткових проблем з їх світовим (глобальним) "фоном". Необхідність включення принципу глобальності в географічний метод викликана такими емпірично обґрунтованими фактами: усі сучасні глобальні проблеми (енергетична, екологічна, демографічна, ресурсна) мають чітку географічну інтерпретацію, усі ці проблеми спочатку з'являються (і можуть спостерігатися) не на глобальному, а на більш низьких географічних рівнях - регіональному, локальному

сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління і правових норм, за допомогою яких суспільство використовує економічні закони з урахуванням історичної специфіки, що склалася

повноваження державної влади, які делеговані виконавчим органам місцевого самоврядування та місцевим органам державної виконавчої влади

політика, що проводиться державою і її органами, спрямована на утримання монополізму і розвитку конкуренції. Головним інструментом такої політики є прийняття антимонопольних законів, сприяння створенню та існуванню конкуруючих підприємств. фірм, компаній

райони, які в минулому одержали достатній економічний розвиток, а потім, в силу ряду причин (циклічної або структурної кризи, зміни економіко-географічного положення) втратили стимул економічного розвитку і прийшли в занепад

це сукупність організаційно-правових та економічних заходів, що здійснюються державою у сфері регіонального розвитку відповідно до її стратегічних і поточних цілей та завдань. Як складова державної економічної політики, вона базується на принципах державотворення, демократії та загальнолюдських цінностей, її стратегічна мета полягає в тому, щоб поєднати інтереси держави і окремих регіонів, розв'язати проблеми територіального устрою, перевести необхідні функції й ресурси на регіональний рівень, створити сприятливі умови для розширення економічних можливостей та забезпечення стабільності розвитку кожної територіальної ланки господарської системи

частина земної кулі, яка належить певній державі та в межах якої вона здійснює своє територіальне верховенство Державна територія обмежується державними кордонами Склад державної території визначається законом про державний кордон

форма цілеспрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення або підтримання її функціонування у заданому режимі чи для зміцнення і розвитку економічних явищ або їх зв'язків Здійснюється за допомогою системи норм і заходів Останні регламентують поведінку господарських суб'єктів через адміністративні методи впливу, закони, накази, інструкції, а також через систему економічних методів, регуляторів - ціни, податки, банківські відсотки, санкції тощо

кошторис доходів і витрат держави на певний період часу, найчастіше на рік, складений з зазначенням джерел надходження державних доходів і напрямків, каналів витрати коштів

лінія, яка встановлює межі державної території і має відповідний міжнародно-правовий статус.

передача функцій управління від центральних органів влади місцевим органам, розширення кола повноважень нижніх рівнів органів управління

( зміна, різноманіття) - 1) розширення номенклатури продукції, яке проводиться окремими підприємствами та їх об'єднаннями

2) Ускладнення галузевої структури господарства

1) спрямована на пошук можливостей, що забезпечують практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу з метою одержання нового чи поліпшеного продукту, способу його виробництва і задоволення, суспільних потреб у конкурентоспроможних товарах і послугах;

2) форма діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну .сферу. Вона включає випуск і поширення принципово нових видів техніки та технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення-якісних змін у стані продуктивних сил; розробку та впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і економічного становища; діяльність, зумовлену результатами маркетингових досліджень, яка охоплює науково-технічні розробки; інженерну підготовку виробництва; технічні, організаційні та інші нововведення; формування інвестиційної політики; реальне інвестування новацій та нововведень.

сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її пошуку, збиранні, аналітично-синтезованій обробці, фіксації, зберіганні та поширенні

діяльність у галузі науки і техніки, що грунтується на фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях, з метою доведення їх результатів до стадії практичного використання.

частина економічної науки, що займається розробкою і застосуванням математичних і передусім економіко-статистичних методів аналізу економічних процесів, обробкою статистичної економічної інформації.

економічна теорія, частина економічної науки, що вивчає теоретичні основи економічних процесів. Термін впроваджений в широкий обіг британським вченим-економістом А.Маршалом і певною мірою замінив використовуване поняття "політична економія", надавши йому більшу практичну спрямованість. Головним предметом "економікс" є теорія попиту і пропозиції, встановлення ринкової рівноваги, ринкова конкуренція, поведінка виробників і споживачів на ринку

узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей господарства, регіонів і держав в інтересах ефективнішого використання ресурсів і повнішого задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах

сукупність економічних умов розвитку підприємництва, ділового життя; передбачає наявність потужних стимулів до праці, економічної свободи, що включає вільне переміщення всіх ресурсних компонентів виробництва.

1) збільшення масштабів сукупного виробництва і споживання в країні, що характеризується передусім такими макроекономічними показниками, як валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход. Економічне зростання вимірюється темпами приросту цих показників за певний період часу (відношення показників у кінці та на початку періоду або відношення приросту показника до його початкового значення;

2) спостерігаєме на графіку (кривій росту) збільшення об'ємних показників економічної діяльності в результаті збільшення кількості факторів виробництва або удосконалення техніки і технології.

сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств здійснювати виробничо-економічну діяльність, виробляти продукцію, товари, послуги, задовольняти потреби населення, забезпечувати розвиток виробництва і споживання. Економічний потенціал країни визначається її природними ресурсами, засобами виробництва, трудовим і науково-технічним потенціалом, накопиченим національним багатством.

це процес, який повинен забезпечити зростання економічного добробуту населення регіону шляхом ефективного використання всіх місцевих ресурсів

- частина населення, зайнята суспільне корисною діяльністю, яка приносить їм прибуток. До нього включаються не лише фактично працюючі, а й безробітні, які шукають оплачувану роботу.

міра зміни одного показника по відношенню до зміни іншого, від якого залежить перший. Математично - це похідна від одного показника по іншому, зміна одного показника, зумовлена прирощенням іншого показника на одиницю

економічна зона, утворена декількома державами, що об'єднались в економічний союз. У межах цієї зони досягається високий ступінь єдності і узгодженості економічних дій, використовується єдина валюта, вводиться єдине мито, закладаються основи єдиної економічної політики

економіка, яка не бере участі в міжнародній торгівлі

всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права; досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.

суб'єкт, що здійснює інвестиційну діяльність на території країни, зокрема юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство країни, фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території країни і необмежені у дієздатності іноземної держави, міжнародні урядові і неурядові організації, інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності

структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних (венчурних) фірм, які розробляють оригінальні науково-технічні ідеї

нововведення в галузі техніки, технології, організації праці і управління, що базуються на використанні досягнень науки та передового досвіду, а також використання цих новацій в різноманітних сферах діяльності.

по значенню близькі до економічних районів, бо при виділенні їхніх меж враховується просторова диференціація багатьох галузей, а також інші фактори, зокрема адміністративний поділ.

капітал, втілений в знаннях, вміннях, досвіді, кваліфікації людей. Віддача такого капіталу має місце у вигляді якості і продуктивності праці робітників

удосконалення управління шляхом кращої організації управлінської праці, удосконалення методів розробки управлінських рішень, раціонального скорочення кількості інформації, уніфікації документів та ін. Інтенсифікація управління передбачає його удосконалення без відносного збільшення апарата управління.

частина географічного простору, в межах якої можливе здійснення обміну інформацією. В додатку до окремої країни: І) географічна протяжність всіх векторів зв'язку (поштового, електронного та ін), який можливий з території даної країни; 2) частина географічного простору, на яку сягає вплив засобів масової інформації даної країни

сукупність галузей господарства, продуктом яких є інформаційний продукт або засіб його виробництва. До нього входять: виробництво науково-технічної інформації, галузі її обробки, зберігання, передача, перетворення інформації, а також підприємства, які випускають комп'ютери (знаряддя обробки інформації). Інформація сьогодні розглядається як один з найважливіших ресурсів розвитку суспільства поряд з матеріальними, енергетичними і людськими. Ринок інформації включає: освіту, наукові дослідження і розробки, засоби масової інформації і зв'язку, інформаційні машини і обладнання, інформаційні послуги.

комплекс виробничих і невиробничих галузей та сфер діяльності, які забезпечують процес і умови відтворення Основна виробнича інфраструктура включає мережі енергозабезпечення, внутрішньовиробничий транспорт зв'язок тощо Соціальна інфраструктура призначена для забезпечення умов існування і відтворення робочої сили, житла, охорони здоров'я, освіти і т. д.

комплекс галузей, підгалузей і сфер діяльності, головне завдання яких полягає в доведенні товарів від виробників до споживачів (транспорт, постачання, збут, банки, біржі тощо).

намічена до здійснення у визначений період та узгоджена за ресурсами, виконавцями і термінами система соціальних, економічних, екологічних, виробничих, науково-дослідницьких і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на розв'язання значної господарської проблеми.

умови, коли кількість осіб або підприємств на ринку настільки велика, що поведінка кожного з них не впливає на рівень цін. Конкуренція - це суперництво між виробниками за кращі, економічно вигідніші умови виробництва і реалізації продукції

складається з державного бюджету України і місцевих бюджетів.

міська агломерація поліцентричного типу, тобто та, ядрами якої є декілька більш або менш однакових за розмірами і значущістю міст. Вона включає декілька агломерацій (3-5), які зрослися або розвиваються у тісному взаємозв'язку

сформоване на підставі інтеграції змісту і кордонів територіальне утворення, що поєднує сільськогосподарські райони, типи використання земель, типи організації сільськогосподарської території, виробничі типи сільськогосподарських підприємств, сировинні зони тих підприємств харчової промисловості, що знаходяться в ядрах локальних АПК

інституція організації влади і форма управління містами, селами, селищами та іншими адміністративно-територіальними одиницями як через посередництво виборчих органів (Рад та їх виконавчих структур), так і безпосередньо всім населенням. Це самоорганізація громадян. яка самостійно вирішує віднесені законом до її компетенції питання, спираючись на власну фінансово-економічну основу.

фонди фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади, розподіл грошових доходів і витрат адміністративно-територіальних одиниць на певний період. Розробка, затвердження і виконання місцевого бюджету здійснюються місцевими органами влади відповідного рівня самостійно в інтересах населення, що проживає на певній території

органи народовладдя в територіально-адміністративних одиницях, законодавчі та виконавчо-розпорядчі органи, що формуються за принципом виборності. Діяльність місцевих Рад регламентується законами країни.

1) панування на ринку товарів і послуг одного виробника, продавця або відносно невеликої групи виробників, продавців, що об'єднались з метою захоплення ринку, витіснення конкурентів, що продають такий самий чи аналогічний товар, або для контролю цін;

2) дії господарюючих суб'єктів, органів управління, спрямовані на усунення конкуренції, встановлення домінуючого положення одного учасника ринку завдяки нечесній конкуренції і витіснення інших учасників.

процес переходу об'єктів приватної власності (як правило, на основі викупу) до корпоративної власності територіальних колективів і органів місцевого самоврядування. Муніципалізація в Україні тривалий час матиме інший зміст і розглядатиметься як форма роздержавлення державного майна, як шлях трансформації комунальної власності у колективну власність органів місцевого самоврядування

форма корпоративної (колективної) власності, що перебуває у використанні, володінні, розпорядженні міст, сіл, селищ, інших населених пунктів та їх виборчих органів місцевого самоврядування.

це певна територія, на якій є вищий учбовий заклад (чи кілька), науково-дослідний центр міжнародного рівня та відповідна технологічна інфраструктура задля впровадження наукових розробок в практику. Сукупність цих трьох компонентів, а також наявність венчурного (ризикового) капіталу, висококваліфікованих кадрів дає можливість зменшити час від наукової розробки до її впровадження у виробництво.

це менші за територією зони, де навколо технічного університету чи науково-дослідного центру розміщується декілька фірм, що займаються впровадженням своїх розробок в галузі високих технологій та наукоємних виробництв.

ті, в яких обсяг витрат на НДДКР перевищує 2% обсягу умовно-чистої продукції галузі. До них належать -мікроелектроніка, виробництво ЕОМ, робототехніка, наукове приладобудування, авіаракетно-космічна техніка, хімічна промисловість (полімери, композити) хімічних матеріалів для електроніки (рідких кристалів, особливо чистих речовин, високоміцної кераміки, тощо).

1) комплексний процес розробки, поширення і використання нового практичного засобу для нового або кращого задоволення вже відомих потреб людей; одночасно це процес, що стосується введення такого засобу або зміни у соціальні чи будь-які інші середовища, в яких здійснюється життєвий цикл нововведення;

2) процес втілення та поширення нових видів продуктів, послуг, технологічних процесів, ідей, методів роботи тощо в господарську практику

нові методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності

методи, форми і структури організації науково-технічних процесів, а також методів управління різними ланками суспільного господарства за допомогою планування, фінансування, ціноутворення, матеріального стимулювання тощо.

будь-яка дискретна технологічно самостійна одиниця (підприємство, поєднання підприємств). "Розміщення" як захід найчастіше має відношення до розміщення не нових підприємств, а нових потужностей на старих підприємствах, щось на зразок "розміщення замовлення", тому об'єкт розміщення - це категорія регіональної економіки.

одна з форм прояву процесу розміщення продуктивних сил або включення в географічний поділ праці територій, на яких до цього був природний незмінений ландшафт

система основних показників економічного і соціального розвитку та екологічного стану, складова частина Єдиної статистичної інформаційної системи. До паспорту основних показників економічного і соціального розвитку можуть вводитися нові показники відповідно до завдань розвитку регіонів та вилучатися ті, що втратили своє значення.

1) форма діяльності у сфері виробництва товарів і надання послуг з метою отримання прибутку;

2) самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик, діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торгівлі з метою одержання прибутку

процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення. План - результат планування, мотивована модель дій, створена на основі кон'юнктурного прогнозу економічного середовища і поставленої мети.

передбачає обов'язковий для виконання характер затверджених показників (державне замовлення, ліміти).

має інформаційний, орієнтуючий характер (контрольні цифри, економічні регулятори).

заходи щодо розробки та здійснення програм економічного і соціального розвитку окремих регіонів країни в межах загального національного плану (програми); у більш широкому розумінні - відображення в національних планах і програмах державної політики регіонального розвитку.

цілісна сукупність заходів, спрямованих на оздоровлення природного середовища та стимулювання ефективного соціально-економічного розвитку регіонів, раціональне використання їх ресурсних потенціалів і пріоритетів, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення, вдосконалення територіальної організації суспільства

процес, в ході якого в результаті взаємодії різних політичних сил відбуваються зміни в політичній поведінці, політичній культурі, в політичній системі суспільства.

етап розвитку продуктивних сил суспільства, при якому рівень економічного розвитку країни буде визначатись не за роллю в світовому промисловому виробництві, а за місцем даної країни в виконанні світових управлінсько-інформаційно-технологічних функцій

відношення між фактичною та граничною (або граничне допустимою) густотою об'єктів або явищ на даній території при змінних умовах (з урахуванням додаткових витрат, організаційних заходів, залучення нових ресурсів, технічного прогресу тощо).

пільги та додаткові повноваження, що надаються центральною владою місцевій владі в галузі економіки та фінансів

сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх сукупній споживчій вартості. Компоненти ПРП - мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природно-рекреаційні

це намічена до здійснення у визначений період та узгоджена за ресурсами, виконавцями і строками система соціальних, економічних, виробничих, науково-дослідних, організаційно-господарських заходів, виконання яких повинно забезпечити розв'язання значної господарської проблеми

великий і складний проект (програма) створення та (або) впровадження технічних, технологічних та інших новацій інвестиційного характеру, що здійснюються спеціальними науковими організаціями, конструкторсько-технологічними та освітянськими центрами, інститутами ринкових реформ протягом тривалого часу (більше року) для конкретної фірми на її замовлення, а також на галузевому, регіональному або загальнодержавному рівнях управління економікою

будь-які зміни економіко-географічного ландшафту за досліджуваний відтинок часу. Процес розміщення не буде спостерігатись, якщо відсутній будь-який розвиток економіки.

в перекладі з латинської означає область, район, місцевість. Найчастіше він застосовується для визначення різних територіальних ланок однієї країни: адміністративно-територіальних одиниць, національних, державних або державно-адміністративних одиниць, економічних районів, спеціальних (вільних) економічних зон, окремих природних зон та ін., але вживається також стосовно частини території кількох країн (наприклад, Донбас - частина території України та Росії), групи країн (наприклад, Латиноамериканський регіон) чи навіть кількох континентів (наприклад, Євроазійський регіон).

1) розвиток, зміцнення економічних, політичних та інших звязків між областями або державами, що входять до одного регіону;

2) виникнення регіональних об єднань держав.

1) підхід до розгляду і розв'язання економічних, соціальних, екологічних, політичних та інших проблем під кутом зору інтересів та потреб того чи іншого регіону,

2) сучасний політичний рух у Європі за компромісне поєднання позитивних рис унітарного і федеративного державного устрою

узагальнюючий термін, що відбиває розуміння як регіональних проблем, так і наук, що займаються їх вивченням. В більш вузькому розумінні - науковий напрямок, що має предметом регіональну проблематику.

наукова дисципліна, яка вивчає закономірності розміщення продуктивних сил, розвитку міст і районів. Досліджує просторовий аспект розвитку господарства, його галузей, вивчає фактори розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку, формування регіональних ринків, організацію простору в процесі господарського освоєння

сукупність заходів, спрямованих на оздоровлення природного середовища та стимулювання ефективного соціально-економічного розвитку регіонів, раціональне використання їх ресурсних потенціалів і пріоритетів, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення, вдосконалення територіальної організації суспільства.

це система стійких взаємовідносин між економічними суб'єктами і (або) їхніми об'єднаннями, економічні інтереси яких можуть бути реалізовані тільки (виключно) на даній території

зміцнення потенціалу території з орієнтацією на соціальні пріоритети, що пов'язане із забезпеченням природно-господарської та структурної збалансованості, створенням нових необхідних ланок, подоланням деструктивності окремих компонентів, стимулюванням внутрішніх та міжрегіональних зв'язків.

частина поверхні земного суходолу з притаманними їй природними, а також створеними в результаті людської діяльності властивостями і ресурсами. Територіальні ресурси - особливий вид ресурсів, який характеризується протяжністю (площею), особливостями географічного положення, певним типом природного ландшафту, ступенем господарського освоєння, здатністю виконувати роль просторового базису діяльності суспільства.

перелік засобів, можливостей і здатностей території регіону, які використовуються або можуть бути використані для його самодостатнього розвитку

умовні ареали, що формуються навколо молокозаводів, олійниць, цукрових заводів та інших підприємств, до складу яких входять сільськогосподарські підприємства, що постачають свою продукцію на переробку. Можуть формуватись як на умовах контрактації (укладання угод), так і стихійно.

сукупність пов'язаних, узгоджених методів і засобів управління економікою, господарством, що використовуються органами управління, управлінським апаратом. Система управління економікою являє ієрархічну структуру, поділену на рівні. Система управління економікою країни поділяється на територіальні та галузеві системи (підсистеми другого рівня), які, в свою чергу, включають локальні системи управління підприємствами, організаціями, фірмами. В функціональному відношенні система управління будь-якого рівня включає в якості складових частин системи прогнозування, економічного аналізу, планування, організації, оперативного регулювання, обліку, контролю

сукупність людей, громадян, згрупованих за ознаками спільності інтересів, видів діяльності, місця проживання, історичної спільності, єдності поглядів.

аспект людського розвитку, що передбачає нормальні умови для здійснення відтворювальних процесів в суспільстві (освіта, послуги, відпочинок та ін.).

орієнтація господарства району на виробництво товарів і послуг для зовнішньо районного споживання. Передбачається, що продукція галузей спеціалізації під впливом природних, соціальних, економічних, історичних факторів і географічного положення району виробляється ефективно з народногосподарської точки зору. Передбачається, що район може споживати частку продукції своїх галузей спеціалізації.

сталий розвиток. В формулюванні ООН - розвиток суспільства, який дозволяє задовольняти потреби теперішніх поколінь, не завдаючи шкоди можливостям, що залишаються для прийдешніх поколінь для задоволення їхніх власних потреб. Сталий розвиток в розумінні Світового банку - управління сукупним капіталом суспільства в інтересах збереження і збільшення людських можливостей.

вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку державного бюджету, на відміну від дотацій надається на фінансування певного заходу і підлягає поверненню в разі порушення її цільового використання.

органи державної влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування.

кошти, що спрямовуються з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня за цільовим принципом і підлягають поверненню у разі нецільового використання

вартість послуг, призначених для задоволення потреб суспільства і тих, що споживаються членами суспільства разом (послуги управління, оборони, безпеки та ін.).

жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Формами вирішення територіальною громадою питань місцевого значення виступають місцеві референдуми чи загальні збори громадян

процес, який супроводжується втратою інтеграційного впливу центральної влади і може завершитись втратою територіальної цілісності

принцип міжнародного права який означає, що ніхто не має права шляхом агресії або іншими діями всередині держави відокремити частину державної території

атрибут держави і принцип міжнародного права Означає що в межах державної території влада держави (законодавча виконавча судова) є найвищою верховною відносно всіх юридичних та фізичних осіб (це стосується також іноземних юридичних та фізичних осіб). Усі зобов'язані підпорядковуватися волі держави, відображеній у законі.

частина поверхні суходолу з властивими їй природними, а також створеними в результат людської діяльності властивостями і ресурсами. Є середовищем проживання і діяльності людей, інтегральним економічним ресурсом, невід'ємною частиною екологічної системи. Територія виступає конкретним географічним простором для розміщення на ній об'єктів і визначає просторові відносини між ними та людьми, що на ній мешкають. Отже, територія - це специфічний ресурс, який має певну місткість або межі освоєння.

технологічний центр, до якого входить невелика кількість підприємств з передовою технологією, які виконують замовлення на створення і освоєння нових розробок, виробництво суперсучасних устаткування та приладів.

сімейство наукомістких підприємств, об'єднаних з науково-дослідними та навчальними центрами для розробки високих і надвисоких технологій, створення сприятливих умов для генерації ідей та їх реалізації.

одна з характеристик економіко-географічного положення об'єкта, що виявляється в його відношенні до шляхів сполучення і транспортних вузлів, які є одними з головних факторів розвитку цього об'єкта через реалізацію різноманітних зв'язків, а також у транспортній доступності до інших географічних об'єктів, що впливають на його розвиток.

форма державного устрою, при якій територія держави не має в своєму складі федеративних одиниць (штатів, земель, тощо), а поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (департаменти, області, райони та ін.). В унітарній державі діє єдина для всієї держави конституція, єдина система органів влади, що створює передумови для централізованого керівництва суспільними процесами, посилення впливу центральної влади на всій території держави. Переважна більшість сучасних держав - унітарні (Франція, Італія, Іспанія, Японія, Польща, Угорщина, Албанія, Монголія, В'єтнам).

свідомий цілеспрямований вплив з боку суб'єктів, органів на людей та економічні об'єкти, що здійснюється з метою спрямувати їх дії і отримати бажані результати

цілеспрямований вплив органів місцевого самоврядування (регіональних органів) на підприємства і організації регіону з метою досягнення загальнорегіональних цілей

система концептуальних положень про найефективніші напрями розвитку регіональних систем, розв'язання великих територіальних проблем і розміщення продуктивних сил країни

осередки господарського розвитку, з яких іде подальший розвиток району. Відповідають потужним агломераціям, загальні функції яких можуть мінятись з часом, але без втрати їхнього значення і впливу на суміжні території.

узагальнююча соціально-економічна категорія, включає в себе не лише рівень споживання матеріальних благ і послуг (рівень життя), а й задоволення духовних потреб, здоров'я, тривалість життя, умови навколишнього середовища, морально-психологічний клімат, душевний комфорт