1.1 Електричні заряди.

     Електричний заряд - невід'ємна властивість деяких елементарних частинок, кількісна міpa електромагнітної взаємодії тіл. Дослідним шляхом встановлено основні властивості зарядів. Існують два роди зарядів - позитивні та негативні, носіями яких є елементарні частинки. Заряд - внутрішня характеристика елементарних частинок, які є

носіями найменшої в природі порції заряду (кванта заряду) .

     Тобто заряд - величина дискретна. Заряд довільного зарядженого тіла кратний елементарному заряду: де n - ціле чисто. Стабільною елементарною частинкою, яка має найменший негативний заряд, є електрон. Електрони в певній кількості входять до складу атомів вcix хімічних елементів. Електричний заряд атома, в цілому, дорівнюе нулю, оскільки заряд ядра атома позитивний i дорівнює негативному заряду електронів. Атом, який віддав або приєднав до себе один чи декілька електронів, стає однозарядним або багатозарядним іоном. Тіла, заряджені негативно, мають надлишок електронів, а заряджені позитивно - їх недостачу. Закон збереження електричного заряду - один з фундаментальних фізичних законів, у відповідності якому в ізольованій системі алгебраїчна сума зарядів залишається незмінною:

     (1.1)     

     Електричний заряд - релятивістський інваріант, скалярна величина. Одиницею вимірювання заряду в CI є кулон (Кл).

     Однойменно заряджені тіла відштовхуються, а різнойменно заряджені - притягуються. Закон взаємодії у вакуумі двох нерухомих заряджених матеріальних точок (точкових зарядів) встановлено Ш.Кулоном (1736 -1806рр). Закон Кулона у векторному вигляді в одиницях CI можна записати так:

     (1.2)

де - сила взаємодії точкових зарядів та ;

-вектор, проведений від заряду 1 до заряду 2;

- електрична стала;